Професійні підприємницькі організатори будівництва (у розвинених країнах їх зазвичай називають девелоперскими компаніями, від англ. development — «вдосконалення, розвиток») почали розвиватися в Україні у середині 1990-х років. За цей час ринок послуг з девелопменту нерухомості пройшов декілька фаз розвитку та криз і наразі є відносно сталою галуззю економіки України. На жаль, в Україні навіть самі поняття "девелопер" і "девелопмент" на законодавчому рівні не врегульовані і виступають виключно як елементи лише бізнес-лексики.
Діяльність компаній, що спеціалізуються на організації будівництва як професійній підприємницькій діяльності, тісно пов’язана, насамперед, з моделлю фінансування будівництва. За часів СРСР сфера організації та фінансування будівництва належала до переліку найбільш контрольованих та централізованих. При переході до ринкових стосунків будівельні компанії повинні були самостійно обирати об’єкти для будівництва, залучати фінансування, здійснювати будівництво та продаж нерухомості. Однак, чинне законодавство в частині регулювання ринку фактично побудоване ще на радянських принципах, що створює бар’єр для динамічного розвитку. Український ринок поки що більш закритий для незалежних гравців та пропозицій з так званого «девелопменту за платню» (fee-development), який є відносно новим явищем. Збільшення такого сегменту ринку є природнім напрямком розвитку будівельної галузі, оскільки професійна спеціалізація сприяє кращому управлінню ризиками.
Також системна для чинного регуляторного поля України проблема «засміченості» застарілими та неактуальними нормами та неузгодженності положень різних нормативно-правових актів створює проблеми для бізнесу, держави та громадян.
Вирішення проблем на ринку організації будівництва потребує грунтовного реформування чинного регулювання, зокрема, шляхом:
- створення можливостей для застосування міжнародно визнаних форм будівельних контрактів та механізмів розподілу ризиків і відповідальності між замовником та підрядником;
- реформування вітчизняної системи ціноутворення у будівництві;
- запровадження додаткових механізмів гарантування якості проектної документації;
- підвищення ефективності здійснення технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури;
- удосконалення законодавства з питань державного архітектурно-будівельного контролю;
- запровадження ринкового нагляду за виробництвом будівельних матеріалів і виробів.
Запровадження змін створить передумови для спрощення доступу на ринок для інших гравців, які можуть виконувати роботи з організації будівництва, що вплине як на кількість виконавців (в першу чергу – МСБ), так і на вартість та якість робіт через посилення конкуренції.
